після бою

1. n

1) об'єднання (сил)

2) збори, (масовий) мітинг; з'їзд; зліт; збір

3) військ. зосередження, приведення в порядок (після бою)

4) амер. сигнал збору після бою

5) ав. місце збору після нальоту (тж rally point)

6) тимчасове поліпшення (під час хвороби)

7) швидке відновлення (сил, енергії)

8) пожвавлення (попиту на біржі); поліпшення (цін)

9) спорт. авторалі

10) спорт. обмін ударами (теніс)

11) жарт. кепкування

2. v

1) збиратися, згуртовуватися, об'єднуватися

2) збирати, згуртовувати, об'єднувати

3) військ. збирати, зосереджувати (після бою); приводити в порядок

4) оволодівати собою; заспокоюватися

5) одужувати

6) почувати себе краще (про хворого)

7) відновлювати боротьбу (опір)

8) ек. пожвавлюватися (про попит); поліпшуватися, міцніти (про ціни)

9) підтримувати, допомагати (комусь — to)

10) жартувати; іронізувати; кепкувати (з когось)

* * *

1) об'єднання (сил, дій)

2) збори, мітинг (особл. масовий); з'їзд; зліт; збір

3) вiйcьк. збір, упорядкування, зосередження ( після бою); aмep. сигнал збору після бою; aв. місце збору після нальоту ( rally point)

4) швидке відновлення (сил, енергії); тимчасове поліпшення ( під час хвороби)

5) cпopт. ралі, авторалі; обмін ударами ( теніс)

6) eк. пожвавлення ( попиту); покращання ( цін)

1) збиратися, гуртуватися, об'єднуватися; збирати, згуртовувати, об'єднувати

2) вiйcьк. збирати, упорядковувати, зосереджувати ( після бою); зосереджуватися

3) оволодівати собою, оправлятися (від страху, хвороби); відчути себе краще ( про хворого)

4) (to) підтримувати; допомагати

5) відновлювати боротьбу, опір

6) eк. пожвавлюватися ( про попит); покращуватися, міцніти ( про ціни)

7) миcт. прискорювати темп ( спектаклю)

1) об'єднання (сил, дій)

2) збори, мітинг (особл. масовий); з'їзд; зліт; збір

3) вiйcьк. збір, упорядкування, зосередження ( після бою); aмep. сигнал збору після бою; aв. місце збору після нальоту ( rally point)

4) швидке відновлення (сил, енергії); тимчасове поліпшення ( під час хвороби)

5) cпopт. ралі, авторалі; обмін ударами ( теніс)

6) eк. пожвавлення ( попиту); покращання ( цін)

1) збиратися, гуртуватися, об'єднуватися; збирати, згуртовувати, об'єднувати

2) вiйcьк. збирати, упорядковувати, зосереджувати ( після бою); зосереджуватися

3) оволодівати собою, оправлятися (від страху, хвороби); відчути себе краще ( про хворого)

4) (to) підтримувати; допомагати

5) відновлювати боротьбу, опір

6) eк. пожвавлюватися ( про попит); покращуватися, міцніти ( про ціни)

7) миcт. прискорювати темп ( спектаклю)

1) повернення собі (втраченого)

2) видужання; вилікування, зцілення

3) пробудження (після наркозу); опритомнення

4) оздоровлення, пожвавлення, відновлення

5) відшкодування

6) ремонт, відновлення; відбудовні роботи

7) військ. евакуація пошкодженої техніки

8) врятування (дослідноїракети тощо)

9) стягнення; одержання (втраченого); інкасування

10) юр. стягнення через суд

11) вирівнювання, випрямляння; повернення у вихідний стан

12) тех. повернення на Землю (космічного корабля)

13) виведення (вихід) літака із штопора

14) військ. вихід з бою

15) гірн. видобування (металу з руди)

16) регенерація; рекуперація (енергії); утилізація (відходів)

17) пружна деформація

* * *

1) повернення, повернення собі; отримання знову ( втраченого)

2) одужання; зцілення, вилікування; пробудження ( після наркозу); прихід до тями ( після непритомності)

3) оздоровлення; пожвавлення; відновлення

4) відшкодування

5) відбудовні роботи; ремонт, відновлення ( техніки); вiйcьк. евакуація пошкодженої техніки; порятунок (дослідницької ракети, космонавтів)

6) стягнення; повернення, отримання назад; кoм. інкасування; юp. віндикація, стягнення в судовому порядку; юp. сума, яка стягується за рішенням суду

7) повернення у вихідне положення; випрямлення

8) гipн. видобування ( металу з руди); вихід

9) cпeц. регенерація, рекуперація ( енергії); утилізація ( відходів)

10) cпeц. пружна деформація

11) cпopт. витримка ( веслування); винос руки, підтягування ніг ( плавання); вихід, відхід ( фехтування)

12) виведення або вихід літака зі штопора; вiйcьк. вихід з бою

13) повернення на Землю ( космічного корабля); входження у щільний шар атмосфери е посадка

14) acтp. повернення ( комети)

1. n

прийом шаблею підвись

2. v

1) повертати собі (втрачене); відвойовувати

2) знову мати, відновити (щось)

3) відновлювати; відроджувати

4) видужувати

5) пожвавлюватися, поліпшуватися

6) надолужувати; відшкодовувати

7) вирівнюватися, випрямлятися

8) виводити (з якогось стану), рятувати, визволяти

9) збирати, стягувати; інкасувати

10) юр. стягувати через суд; одержувати відшкодування за рішенням суду

11) військ. евакуювати техніку (з поля бою)

12) юр. виграти (справу)

13) виправити, затерти (провину тощо)

14) досягти (якогось місця); дістатися, повернутися (кудись)

15) поет. повернути комусь

16) тех. регенерувати; утилізувати (відходи); уловлювати (гази)

17) військ. виводити літак із штопора

18) військ. виходити із штопора

19) приймати літак на палубу авіаносця

20) піднімати на борт

21) гірн. видобувати

* * *

1) одержувати назад, повертати собі; відвойовувати; знову знаходити

2) видужувати, поправлятися; оправлятися від хвороби; ( from) оправлятися ( від чого-небудь); приходити до тями; пожвавлюватися, поліпшуватися (нaпp., про ціни, торгівлю)

3) надолужувати, відшкодовувати, покривати

4) прийняти вихідне положення, виправлятися, випрямлюватися ( to recover oneself); піднятися (нaпp., після реверансу)

5) (from, out or) виводити ( з якого-небудь стану); позбавляти, рятувати; виліковувати

6) збирати; кoм. стягувати, інкасувати

7) юp. виграти ( справу)

8) icт. виправити, загладити ( провину)

9) досягти, добратися, повернутися ( куди-небудь)

10) тex. регенерувати; утилізувати ( відходи); уловлювати ( гази)

11) cпopт. підняти шпагу вістрям вгору

12) вiйcьк. виводити ( літак) зі штопора; виходити зі штопора

13) вiйcьк. приймати ( літак) на палубу авіаносця; піднімати на борт

14) кocм. повертати на Землю ( космічний апарат)

1) одержувати назад, повертати собі; відвойовувати; знову знаходити

2) видужувати, поправлятися; оправлятися від хвороби; ( from) оправлятися ( від чого-небудь); приходити до тями; пожвавлюватися, поліпшуватися (нaпp., про ціни, торгівлю)

3) надолужувати, відшкодовувати, покривати

4) прийняти вихідне положення, виправлятися, випрямлюватися ( to recover oneself); піднятися (нaпp., після реверансу)

5) (from, out or) виводити ( з якого-небудь стану); позбавляти, рятувати; виліковувати

6) збирати; кoм. стягувати, інкасувати

7) юp. виграти ( справу)

8) icт. виправити, загладити ( провину)

9) досягти, добратися, повернутися ( куди-небудь)

10) тex. регенерувати; утилізувати ( відходи); уловлювати ( гази)

11) cпopт. підняти шпагу вістрям вгору

12) вiйcьк. виводити ( літак) зі штопора; виходити зі штопора

13) вiйcьк. приймати ( літак) на палубу авіаносця; піднімати на борт

14) кocм. повертати на Землю ( космічний апарат)

1) повернення, повернення собі; отримання знову ( втраченого)

2) одужання; зцілення, вилікування; пробудження ( після наркозу); прихід до тями ( після непритомності)

3) оздоровлення; пожвавлення; відновлення

4) відшкодування

5) відбудовні роботи; ремонт, відновлення ( техніки); вiйcьк. евакуація пошкодженої техніки; порятунок (дослідницької ракети, космонавтів)

6) стягнення; повернення, отримання назад; кoм. інкасування; юp. віндикація, стягнення в судовому порядку; юp. сума, яка стягується за рішенням суду

7) повернення у вихідне положення; випрямлення

8) гipн. видобування ( металу з руди); вихід

9) cпeц. регенерація, рекуперація ( енергії); утилізація ( відходів)

10) cпeц. пружна деформація

11) cпopт. витримка ( веслування); винос руки, підтягування ніг ( плавання); вихід, відхід ( фехтування)

12) виведення або вихід літака зі штопора; вiйcьк. вихід з бою

13) повернення на Землю ( космічного корабля); входження у щільний шар атмосфери е посадка

14) acтp. повернення ( комети)

v (past і p.p. bled)

1) кровоточити; стікати кров'ю

2) проливати кров (у бою)

3) пускати кров

4) вимагати гроші

5) спускати кров (з забитої тварини)

6) сочитися, просочуватися

7) відводити (воду); випускати (повітря); продувати

8) випорожнювати (бак)

9) линяти (про тканину)

10) друк. обрізати сторінку в край

11) фот. друкувати фотографії в обріз

* * *

1) кровоточити; спливати кров'ю; проливати кров ( у бою)

2) пускати кров

3) вимагати гроші; піддаватися вимаганню

4) спускати кров ( після забою тварин)

5) cпeц. сочитися, просочуватися; підсочувати ( дерева)

6) відводити ( воду); випускати ( повітря); продувати; відбирати ( пару); стравлювати (тиск; тж. bleed down); спорожняти ( бак)

7) линяти ( про тканину)

8) пoлiгp. обрізати сторінку в край; друкувати ілюстрації в обріз

9) жиклер; насадка сопло

1) піти куди, по що, до чого; (направиться, отправиться) податися, побратися до чого; (тронуться) рушити; (пуститься) потягти. [От і пішли вони одного разу влітку по ягоди (Грінч.). Батько до млина подався. Побрався шляхом-дорогою. Поїзд рушив. Та й не ївши потяг додому]. -ти вместе - піти разом, вкупі. -ти впереди - піти попереду, перед повести. [Голова повів перед (Квітка)]. -ти без дороги, наобум - піти навманя, наверле. -ти напрямик - піти навпростець, попростувати, попрямувати. -ти в театр - піти до театру (у театр). -ти в гости - піти в гості, у гостину, у бесіду, на посиденьки. -ти в село - піти на село, у село, до села. -ти за ягодами - піти по ягоди. -ти за водой - піти по воду. -ти (поплыть) по течению воды, реки - піти за водою, за течією. [Як за водою підеш - назад не вернешся]. -ти на рыбную ловлю - піти по рибу, на рибу. -ти на охоту за зайцами, за волками - піти на зайців, на вовків. -ти в люди, на люди; между людей - піти поміж люди. -ти бродяжить - піти в мандри, на побрідки, помандрувати, змандрувати. -ти бродить по свету - піти світами, у світи, піти в блуд. -ти куда глаза глядят - піти світ за очі; піти, де очі понесуть (Грінч.). Куда ни -ду - хоч куди (де) піду; куди (де) не піду; де не повернуся. [Я один тут, як той палець, де не повернуся (Рудан.)]. -ди(те)-ка сюда - ходи (ходіть)-но сюди; а ходи (ходіть) сюди. Пошли! Пошёл! (идёмте, иди!) - ходімо, гайда! -дём(те)! - ходім(о)! -шёл вон! - геть іди! геть(те)! -шёл! (отвяжись, не получишь) - дзуськи, дзусь, адзусь. -шёл к чорту - іди (геть) к чорту! геть к нечистому! до дідька! -шёл! (трогай) - торкай, рушай! (езжай быстрее) поганяй, паняй. Пади, поди! - а-гов! з дороги! -ди-ка, -ди ж ты - а диви. [І маю я діти, і ніби не маю. А диви, до матери так і горнуться, а до мене холодні (Крим.)]. Вот -ди-ж ты - от маєш. -ди-ка, вот что делается - бач, що робиться. -ди с ним - що з ним поробиш. Да -ди (вишь) - та ба. [Хоч він собі і сирота, та ба, і отцевський син не буде такий бравий козак (Квітка)]. Коли на то -шло - як на те пішлося. -шло к тому - пішлося на те, повернуло на те. Это -шло к несчастью - це пішлося на нещастя (на біду, на горе, на лихо), на біду повернуло. -шло прахом - пішло на (в) нівець (на марне, за вітром, за водою), повітрилося, випадком випало. [Повітрилася робота (Гліб.). Чужим живилися, ото воно нам випадком і випало (Кониськ.)]. -шло по-прежнему - пішло (повелося) по-старому (по-давньому). -шло наоборот - пішло діло на переверт. -шло дело в ход - пішла робота. Дело -шло в лад (хорошо) - справа пішла (повелася) добре, гаразд, на добре. -шло кому в прок - пішло в руку (на добро). [Багатство не пішло йому в руку]. -шли разногласия - пішло на нелад (розлад, розбрат). -ти за кого - піти за кого. [Путяща дівчина за тебе не піде]. -ти по миру - піти в жебри, піти з довгою рукою, на прошений хліб перейти. -ти в бега - піти на втечі, піти в світи, змандрувати. Он -шёл по другой дороге - вій пішов иншим шляхом. Лёд -шёл (тронулся) - лід рушив; крига пішла (скресла). Мороз -шёл у него под кожей - мороз пішов йому (у його) по-за шкурою, морозом сипнуло по-за шкурою. Гвоздь вбок -шёл - цвях убік пішов (погнався). Птица в отлёт -шла - птаство у вирій потягло (полетіло). Дорога -шла под гору - дорога пішла з гори. Река -шла на восток - річка пішла (повернула, скрутила) на схід. Эхо -шло по дубраве (лесу) - луна пішла гаєм (лісом). Шум - шёл по дубраве - шум (шелест) пішов дібровою. -шёл вгору (возвысился) - пішов угору. [Пішли наші вгору]. -ти по чьей дорожке (по чьим следам) - на чию стежку ступити (спасти, попасти). [Він ступив на батькову стежку. От і я на дідову стежку спала: він учора розбив кухля, а я сьогодні]. -ти разными путями (в разные стороны) - піти різно, порізнитися. [Ой, у полі три дороги різно]. -ти на уступки - поступитися. -ти в пари - заложитися. -ти ходуном - заходити ходором. [Кущі бузку захиталися, затріщали, заходили ходором, ніби несподівано звели між собою люту бійку (Васильч.)]. -ти в кого - удатися в кого, уродитися в кого. [Чорт її зна, в кого вона й уродилась така хороша (Тобіл.). І мій батько такий мався, і я в його вдався]. -ти в бубны (с бубён) - піти дзвінкою. -ти в поход - піти (рушити) в похід. -ти против кого - піти проти кого, (вульг.) сторч проти кого стати. -ти в бой - у бій піти; до бою (побою) піти; до бою стати. -ти жить к чужим людям - піти в прийми (сусіди), піти в комірне. -ти на хлеба - на чужий хліб перейти, піти на дармоїжки. На платье -шло много материи - на сукню пішло багато матерії. Под воду -ти - нирця дати. Некоторое время -ти - попойти. [Чимало ще треба попойти, поки додому дійдемо. Як-би дощик попійшов на мою капусту]. См. Итти, Ходить;

2) (согласиться) піти на що, пристати на що, пуститися на що. -ти на мир - піти на мир (на мирову), замиритися. -ти на компромисс - пристати на компроміс, вчинити компроміс (Грінч.). Не верю, чтоб он на это -шёл - не вірю, щоб він на таке пустився;

3) (начать) піти, почати, узяти. -шёл врать, хвастать - зачав (давай) брехати, хвалитися. И -шёл бранить - та й узяв (ну) лаяти. Опять -шёл дурить - знов почав коверзувати (химороди гонити). -шёл плясать - пішов танцювати. -шёл в пляс - пішов у танець. Да и -шли (болтать) - та й пішли. [Та й пішли: то чия торбина важча, то на скільки харчів стане у котрої, то як котра з дому виряджалась (Тесл.)]. -шёл расспрашивать - пішов (ну) розпитувати. Вот трава -дёт рости после дождя - от зілля рухне рости після дощу. -шла валять, -шла писать - завели, почали вже;

4) (начаться) піти, початися. -шли у них внутренние усобицы - пішли у них домові чвари (Куліш), (вульг.) і пішла у них сварка та змажка (Неч.-Лев.). -шла дружба - пішло товариство, на дружбу пішлося. [Таке товариство пішло між бузимком і хлоп'ям (Мирн.)]. Дождь -шёл - дощ пішов. Ему -шёл второй год - йому на другий (на другу весну) повернуло, йому другий поступив, йому на другий пішло. -дёт беда, растворяй ворота - лиха конем не об'їхати; біда сама не ходить

5) (поступить) піти. -ти в учителя - піти в учителі, піти учителювати. -ти в услужение - піти у найми. -ти в солдаты - піти у москалі. -ти в войско - піти до війська (у військо);

6) (кому, безлич.) повестися, пощастити, поталанити, пофортунити кому.

* * *

1) піти́; ( отправиться) пода́тися, побра́тися; ( двинуться) ру́шити; ( поплыть) поплисти́, попливти́

2) ( начать) поча́ти; піти́

3) ( начаться) поча́тися; піти́

1) кровоточити; спливати кров'ю; проливати кров ( у бою)

2) пускати кров

3) вимагати гроші; піддаватися вимаганню

4) спускати кров ( після забою тварин)

5) cпeц. сочитися, просочуватися; підсочувати ( дерева)

6) відводити ( воду); випускати ( повітря); продувати; відбирати ( пару); стравлювати (тиск; тж. bleed down); спорожняти ( бак)

7) линяти ( про тканину)

8) пoлiгp. обрізати сторінку в край; друкувати ілюстрації в обріз

9) жиклер; насадка сопло

выбой вибоїна, вибій (р. вибою); (с водой) бакай, баюра, ковдовбина. [Їхали після дощів та й загрузились у бакаї].

* * *